«Три ночі з відьмою» — готична панк-рок балада гурту NaVii, створена в атмосфері української міфології та натхненна сюжетом «Вія».
Темна історія семінариста, який три ночі відспівував мертву відьму в церкві… і програв.
Вступ:
Тиша дзвону — серце крижаніє,
Семінарист стоїть один.
Свічки тануть, тіні грають,
Починається страшний чин.
Куплет 1 (перша ніч):
Перша ніч — лиш шурхіт крил,
Хтось сміється в темряві.
Змерзлі руки, страх у жилах,
Я малюю коло на землі.
Приспів:
Три ночі з відьмою — крик у пітьмі,
Я малюю коло, щоб встояти в тьмі.
Смерть і темрява за кожним кутком,
Я лиш молитвою б’юся з нічним злом!
Куплет 2 (друга ніч):
Друга ніч — вже тіні ближче,
Відьма встала — дивиться в очах.
Коса чорна, шепіт тихший:
«Ти мій тепер, не втечеш ....».
Приспів:
Три ночі з відьмою — крик у пітьмі,
Я малюю коло, щоб встояти в тьмі.
Смерть і темрява за кожним кутком,
Я лиш молитвою б’юся з нічним злом!
Куплет 3 (третя ніч):
Третя ніч — стіни тріщать,
Замки падають, чути грім.
Всі чудовиська полізли з пекла,
Вийшов Вій у храм старий.
Приспів:
Три ночі з відьмою — крик у пітьмі,
Я малюю коло, щоб встояти в тьмі.
Смерть і темрява за кожним кутком,
Я лиш молитвою б’юся з нічним злом!
Брідж:
«Підійміть мені повіки…
Я бачу серце, я бачу страх.
Його душа ще тліє світлом,
Але вже впаде в морок — в прах».
(зловісний жіночий сміх: «Ха-ха-ха…»)
Куплет 4 (останній спротив):
Я молюсь — та руки тремтять,
Світло згасло, нема сил кричать.
Коло тріснуло, крик прорізав тьму —
І темрява забрала душу мою.
Фінальний приспів:
Три ночі з відьмою — кров на вогні,
Моє серце згасло в останній війні.
Смерть і темрява за кожним кутком,
Він забере мене в морок разом з ним!
Аутро:
Три ночі… три подихи… три кроки в безодню…
Лиш відлуння в пітьмі…
«Ти мій… назавжди…»