Панк-рок балада за мотивами «Повісті минулих літ».
Волхви напророкували князю Олегу смерть від його коня. Він сміявся, воював і перемагав, але коли захотів побачити череп свого вірного коня — з нього виповзла змія, що й стала фатальною.
Вступ:
Волхви напророкували князю слова,
Що смерть принесе йому кінська голова.
Олег засміявся, у бій вирушав,
А доля чекала, свій час відкладала.
Куплет 1:
Він коня залишив, іншого взяв,
Десятки походів, ворогів здолав.
Минали роки, він державу тримав,
Та пророцтво волхвів він забув, забував.
Приспів:
Гей! Олег Віщий — смерть від змії!
Не від меча, не від війни!
Гей! Історія в крові,
Так писали літописці всі!
Куплет 2:
Якось князь пригадав слова чарівні,
«Де ж кістки мого коня, покажіть мені!»
Принесли череп, мов тінь із пітьми,
А в ньому гадюка — і клацнули зуби!
Приспів:
Гей! Олег Віщий — смерть від змії!
Не від меча, не від війни!
Гей! На Щекавиці чи в Ладозі —
Пам’ять про князя стоїть у сльозі!
Куплет 3:
Не ворог у бою, не кривавий наказ,
А дрібна та змія завершила час.
І князь упав, укусив його яд,
Так легенда живе вже багато століть підряд.
Фінальний приспів:
Гей! Олег Віщий — смерть від змії!
Так літопис голосно каже мені!
Гей! Минуле кличе крізь віки,
Де легенди живуть у крові й пітьмі!