Характерник

Куплет 1

Я пам’ятаю перший бій і перший сніг,

І як земля горіла під ногами.

Я пам’ятаю крик, і як замовк мій сміх,

Коли братів накрили небеса.

Мені дали вогонь — але забрали сон,

Мені дали шлях — але стерли дім.

Я став для смерті чужий, для часу — ворогом,

І сам собі став тінню між живим і неживим.

Передприспів

Я бачив, як змінювались імена,

Як стирались кордони і прапори.

Але мій хрест — стояти до кінця,

Навіть коли нема за що вмирати.

Приспів

Я — характерник, я — проклятий щит,

Мене не бере ні час, ні вогонь, ні ніч.

Я сторожу світ, що мене забув,

І молюся тихо — щоб я теж заснув.

Я — характерник, між небом і дном,

Я не живий… але ще не мертвий.

Моя душа — це вічний фронт,

Де немає перемог і імен.

Куплет 2

Я бачив, як герої ставали тінню,

Як правду міняли на теплий страх.

Я стояв там, де вже нема імені,

Лише каміння і порожній шлях.

Мене кликали — коли приходив кінець,

А потім знову гнали, як тінь.

Я був потрібен лише у час смертей,

А в час миру — я зайвий, я — дим.

Передприспів

Я навчився не питати “навіщо”,

І не чекати “дякую” з небес.

Бо мій дар — це мій вічний вирок,

Мій оберіг — це мій хрест.

Приспів

Я — характерник, я — проклятий щит,

Мене не бере ні час, ні вогонь, ні ніч.

Я сторожу світ, що мене забув,

І молюся тихо — щоб я теж заснув.

Я — характерник, між небом і дном,

Я не живий… але ще не мертвий.

Моя душа — це вічний фронт,

Де немає перемог і імен.

Брідж

Якщо є боги — хай заберуть мій дар,

Якщо є суд — я прийму вирок.

Я вже заплатив за цей світ сповна,

Дайте мені право… просто зникнуть.

Приспів

Я — характерник, останній страж,

Поки світ горить — я стою, як ніж.

Але якщо тиша — це теж наказ…

То хай ця ніч мене переживе.

Я — характерник…

І я втомився жити вічність.