Мара

Кажуть, Мара не народжується темрявою.

Вона стає нею.

Колись Мара була дівчиною. Живою, довірливою, закоханою. Вона чекала — як чекають лише ті, хто вірить словам. Але той, кому вона віддала серце, не повернувся. Або повернувся — з іншою. Або збрехав так, що правда вбила повільніше за ніж.

Її не оплакували.

Її соромили.

І в ту ніч, коли вона зрозуміла, що зради не можна виправити, Мара не змогла заснути.

Народження Мари

Кажуть, душа Мари не пішла за мертвими. Вона залишилася між — там, де ніч ще не сон, а сон уже не життя. Її біль не знайшов виходу, і тому перетворився на тінь.

Так з’явилась Мара — не як чудовисько, а як пам’ять про зраду.

Як вона приходить

Мара приходить уночі.

Вона сідає на груди тим, хто спить, але не чистий у серці. Тим, хто зраджував, кидав, ламав обіцянки — або боїться, що з ним зроблять так само.

Людина прокидається — але не може рухатись.

Дихання важке, тіло холодне, а в темряві — тінь із жіночими рисами.

Мара не кричить.

Вона дивиться так, як дивляться покинуті.

Що вона забирає

Мара не вбиває одразу.

Вона забирає сон.

Відтоді людині сняться кошмари, з’являється тривога, серце не знаходить спокою. Деякі чують шепіт — не слова, а відчуття провини. Інші бачать її в дзеркалі, на межі світла й тіні.

Кажуть, якщо Мара повертається часто — вона хоче, щоб людина відчула те саме, що відчула вона.

Символіка у світі NaVii

У світі NaVii Мара — це:

- зраджена любов,

- нічний страх,

- безсоння,

- біль, який не дали прожити.

Вона не демон і не богиня.

Вона — наслідок людської жорстокості.

Мара приходить не мститися.

Вона приходить, щоб нагадати.

Легенди кажуть

*"Якщо Мара сидить у тебе на грудях — значить, хтось колись не дав їй серцю заснути.

І тепер вона не дасть заснути тобі."*